Виготовлення пательні – це більше, ніж просто «вибивання чаші». Це тривалий, ретельний процес з високим рівнем невдач, який часто вимагає від майстра витратити десятки або навіть сотні годин. Процес можна розділити на такі основні етапи:
Етап 1: Дизайн та вибір матеріалів
Дизайн тональності: Перш ніж розпочати, виробник повинен спочатку визначити тональність хендпана (наприклад, ре курдський, до арабський тощо). Це визначає основну висоту центральної ноти дзінь, а також розташування та взаємозв'язок навколишніх нот (тональні поля).
Вибір сталі: Звичайні хендпани зазвичай виготовляються з двох видів сталі:
Азотована сталь: це найпоширеніший та найцінніший матеріал. Він надзвичайно твердий та стійкий до корозії, що забезпечує яскравий, тривалий звук, багатий на обертони. Серед репрезентативних брендів – PANArt (творець Hang).
Нержавіюча сталь: З нею легше працювати, вона зазвичай видає тепліший, м'якший тон із дещо швидшим затуханням. Багато провідних брендів також використовують нержавіючу сталь.
Різання: Вибрана велика сталева пластина ріжеться плазмою або лазером у круглу заготовку.
Етап 2: Формування
Гідравлічне пресування: Плоска кругла заготовка поміщається у форму та пресується у культову форму «літаючої тарілки» за допомогою масивного гідравлічного преса, формуючи початкові контури верхньої (Дін) та нижньої (Гу) оболонок.
Ручне кування: це найтрадиційніший та найхудожніший метод (також використовується PANArt). Майстер повністю покладається на досвід та відчуття, поступово закручуючи заготовку в остаточну форму купола. Цей метод надає кожному хендпану унікального характеру.
Етап 3: Розмітка тонального поля та початкове налаштування
Маркування тональних полів: На куполі верхньої оболонки точно позначені положення та форми центрального Дзінь та навколишніх 7-8 тональних полів відповідно до запланованого налаштування.
Ковтання молотком: За допомогою молотків різної форми та залізної головки на позначеній ділянці роблять вдавлення, формуючи початковий діапазон висоти звуку. Глибина, форма та кривизна кожного вдавлення впливають на кінцеву висоту звуку та тембр.
Етап 4: Точне налаштування – основний і найскладніший крок
Це найвимогливіша частина виробничого процесу, яка вимагає майстерності та слуху виробника, займає найбільше часу та має найвищий рівень відмов. Налаштування не здійснюється шляхом затягування гвинтів; радше, виконується стукання молотком, щоб змінити внутрішні напруження металу, тим самим змінюючи його висоту звуку.
Нормалізація: Після початкового формування сталева оболонка зазнає значних внутрішніх напружень внаслідок ковкання, що робить її твердою та крихкою. Виробник нагріває її до певної температури (приблизно 800-900°C), а потім повільно охолоджує, щоб зняти напруження та пом'якшити сталь, готуючи її до подальшого точного налаштування.
Налаштування молотка:
Виробник закріплює корпус на спеціальній підставці, фіксує звук кожної ноти за допомогою моніторингового мікрофона та аналізує її основну частоту та обертоновий ряд за допомогою програмного забезпечення для спектрального аналізу.
Вони використовують спеціально виготовлені маленькі молотки, щоб надзвичайно легко вдаряти по певних місцях регістру.
Удари в центр регістра (коронку) зазвичай знижують висоту звуку.
Удари по краю регістра (плечу) зазвичай підвищують висоту звуку.
Цей процес вимагає тисяч повторюваних циклів точного налаштування. Мета полягає не лише в тому, щоб забезпечити точність основного тону кожного регістру, але й у тому, щоб його обертони були чистими, насиченими та гармонійно резонували в усіх регістрах. Гарний виробник налаштовує не лише окремі ноти, а й усю звукову сцену та резонанс інструменту.
Етап 5: Збірка та остаточна обробка
Склеювання: Верхня та нижня оболонки склеюються разом, зазвичай за допомогою високоміцного епоксидного клею. Герметичність та міцність з'єднання мають вирішальне значення, впливаючи на резонанс та довговічність.
Азотування (якщо використовується азотована сталь): Зібрану сковороду поміщають у спеціальну піч, і в неї за високих температур вводять газоподібний азот. Атоми азоту проникають у поверхню сталі, утворюючи надзвичайно твердий і зносостійкий нітридний шар. Цей процес зрештою фіксує крок, який майже не змінюється при подальшому ударі. Ось чому сковороди з азотованої сталі такі стабільні та довговічні.
Оздоблення: поверхню очищують, полірують або старять, щоб надати їй остаточного вигляду.
Остаточний контроль якості: Виробник сковорідок проводить остаточну, ретельну перевірку висоти звуку, тону, зовнішнього вигляду та відчуття інструменту, щоб переконатися, що він відповідає заводським стандартам.
Процес виготовлення сковороди Raysen:
https://youtu.be/H7Fd4OWj-cY?si=rWPfis2RbCEMpZDq
